"Волинський Кобзарик" - велика шана КОБЗАРЮ

Волинський Кобзарик / ред.- упоряд.: Н. П. Горик, Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир'я, 2014. – 128 с.

В рамках  Всеукраїнського тижня дитячого читання в Березолуківській бібліотеці відбулась   презентація книги «Волинський Кобзарик» (присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка).

«ВОЛИНСЬКИЙ КОБЗАРИК» — книга на пошану Великого Кобзаря у рік його 200-ліття. До книги ввійшли твори Т. Г. Шевченка для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Незвичайність видання в тому, що його проілюстровано роботами учнів художніх шкіл та шкіл мистецтв Волині — переможців творчого конкурсу на честь ювілею Кобзаря. Передмова до книги "З любов'ю до Великого Тараса" написана волинською поетесою, заслуженим вчителем України Ніною Горик. Окремий розділ у книзі займає поетична шевченкіана волинян, де поміщено вірші членів Національної спілки письменників України, а також вірші волинської одинадцятикласниці — переможця всеукраїнського конкурсу творів, присвячених Кобзареві. "Кобзар" формує душу і розум українців, впливає на долю і виховує патріотів. Нам треба частіше розгортати цю доленосну для України книгу вчитуватись у заповіти Тараса Шевченка. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку, всіх шанувальників українського поетичного слова.
Нехай наші діти втішаються Шевченковим словом, вивчають напам'ять і вчаться до глибини душі любити Україну!

Любіть книгу, читайте її, і вона неодмінно стане не лише вашим другом, а й порадником, учителем і допоможе подолати багато життєвих перешкод!

 

 

«Книга – вчитель, книга – наставниця, книга – кращий товариш і друг»

 

 В Березолуківській сільській бібліотеці  триває Всеукраїнський тиждень дитячого читання !!!

 Діти охоче читають нові книги, які нещодавно надійшли у бібліотеку, беруть участь у конкурсі читацьких симпатій "Моя улюблена книга", малюють малюнки  та залюбки діляться  враженнями про прочитані книги зі своїми друзями.

  Під час Всеукраїнського тижня дитячого читання біблотекар спільно з класоводом 1-го класу Тетяною Ліщук організували для дітей подорож в маленьке книжкове містечко. 

 Переглядали новенькі дитячі книжечки та періодичні видання. Залишали бібліотеку з гарними враженнями та самостійно вибраними книжечками на весняні канікули.

          

                     У 2012 році ООН проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя з метою підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним почуттям для всіх людей нашої планети.

  20 березня обрано датою свята, оскільки є днем весняного рівнодення. День дорівнює ночі практично в усьому світі, і в ООН вважають, що це символ рівності всіх жителів планети, які мають однакові права на щастя.  
  Бібліотека вітає Вас з цим дивовижним днем - Міжнародним днем щастя. Ми хочемо, щоб ви були щасливі не тільки в цей день, але поділяли щасливі моменти любові й радості кожні 12 місяців, 365 днів, 8760 годин, 525600 хвилин, 31536000 секунд. Всякий раз, коли ви відчуваєте себе пригніченим, просто пам'ятайте, що Ви є частиною цієї чудової планети, яка завжди підтримує і змушує Вас почувати себе краще.

Щастя, щастя, щастя для всіх!

Легенда про щастя .

   Ви чули легенду про щастя? Стверджують, що воно перебувало в золотистому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки старі й молоді, здорові й каліки, ішли царі зі шляхетним почотом і жебраки з торбами, ішли багатії-марнотрати й злидарі без гроша за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим.

   Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, ішла натомлена тяжкою працею бідна жінка, вела за руку свого маленького сина. їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не бачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього.
  Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки... Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок, дзвінко й голосно, як може лише дитина, розсміявся.

  І сталося диво! Тієї самої миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдавалося зробити ні силою, ні хитрощами, зробив веселий безтурботний сміх. Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути хитрощами.

                                 

По-справжньому щасливою може бути

 лише дитина:

 їй так небагато для цього треба.

 

19 березня було проведено поетичний альбом «Моя поезія – моя жіноча доля», присвячений 85-річчю від дня народження української поетеси Ліни Костенко.

У барвистому вінку української поезії яскравою квіткою цвіте ім’я видатної української поетеси Ліни Василівни Костенко. Ліна Костенко – поетеса, генієм якої міг би пишатись будь-який народ світу, бо вона є духовною донькою Г. Сковороди, Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, спадкоємицею величних традицій не лише власного народу, а й усього людства.

                    "Життя іде і все без коректур..."

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

 Приходь та насолоджуйся читанням! 

Честь і славу свою український народ віднайде у Тарасовім слові.

                                                 

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її окраденую збудять...

Ох, неоднаково мені.

 Т.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціальне обмежено.

 Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями, Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів. Автор "Кобзаря" виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль в історії української літератури більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича — в польській літературі. Його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От, де люде, наша слава,

Слава України! Без золота, без каменю,

Як Господа слово.

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

 Ліературно-патріотична година "Честь і славу свою український народ віднайде у Тарасовім слові" відбулась у Березолуківській школі. Учасники майстерно декламували твори Кобзаря. Досить цікавими були інсценізації на твори: " Утоплена", "Розрита могила".

 У виконанні учнів та вчителів прозвучали музичні твори: "Заповіт", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думи мої, думи мої", "Зацвіла в долині", "Зоре моя, вечірняя".

 Глядачі ознайомилися з добіркою літератури про життя і творчість Кобзаря під назвою "Шевченко - сяйво незалежної України", яку підготувала сільський бібліотекар.

                      

                                              

   

                     

   

   

  

Кобзарева світлиця

            

  Уже для багатьох поколiнь українцiв – i не тiльки українцiв – Тарас Григорович Шевченко означає так багато, що сама собою створюється iлюзiя, нiби ми все про нього знаємо, все в ньому розумiємо, i вiн завжди з нами, в нас.  Шевченко як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний...
Слово поета, мелодії його пісень, світло майстерних картин кличуть нас на прощу, на поклін до нашого пророка.     

 З нагоди його роковин від народження,  присв'ячений цикл заходів  "Кобзарева світлиця", проведених в бібліотеці . В рамках циклу для користувачів  бібліотеки влаштовано викладку літератури "Шевченко - сяйво незалежної України" та проведено відеоподорож в історію життя великого Кобзаря , де присутні переглянули відеоролики та слайд-презентації   "Тарас Шевченко – поет, художник, патріот ".

   Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

 Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

  Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.