19 березня було проведено поетичний альбом «Моя поезія – моя жіноча доля», присвячений 85-річчю від дня народження української поетеси Ліни Костенко.

У барвистому вінку української поезії яскравою квіткою цвіте ім’я видатної української поетеси Ліни Василівни Костенко. Ліна Костенко – поетеса, генієм якої міг би пишатись будь-який народ світу, бо вона є духовною донькою Г. Сковороди, Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, спадкоємицею величних традицій не лише власного народу, а й усього людства.

                    "Життя іде і все без коректур..."

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

 Приходь та насолоджуйся читанням! 

Честь і славу свою український народ віднайде у Тарасовім слові.

                                                 

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її окраденую збудять...

Ох, неоднаково мені.

 Т.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціальне обмежено.

 Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями, Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів. Автор "Кобзаря" виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль в історії української літератури більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича — в польській літературі. Його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От, де люде, наша слава,

Слава України! Без золота, без каменю,

Як Господа слово.

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

 Ліературно-патріотична година "Честь і славу свою український народ віднайде у Тарасовім слові" відбулась у Березолуківській школі. Учасники майстерно декламували твори Кобзаря. Досить цікавими були інсценізації на твори: " Утоплена", "Розрита могила".

 У виконанні учнів та вчителів прозвучали музичні твори: "Заповіт", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думи мої, думи мої", "Зацвіла в долині", "Зоре моя, вечірняя".

 Глядачі ознайомилися з добіркою літератури про життя і творчість Кобзаря під назвою "Шевченко - сяйво незалежної України", яку підготувала сільський бібліотекар.

                      

                                              

   

                     

   

   

  

Кобзарева світлиця

            

  Уже для багатьох поколiнь українцiв – i не тiльки українцiв – Тарас Григорович Шевченко означає так багато, що сама собою створюється iлюзiя, нiби ми все про нього знаємо, все в ньому розумiємо, i вiн завжди з нами, в нас.  Шевченко як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний...
Слово поета, мелодії його пісень, світло майстерних картин кличуть нас на прощу, на поклін до нашого пророка.     

 З нагоди його роковин від народження,  присв'ячений цикл заходів  "Кобзарева світлиця", проведених в бібліотеці . В рамках циклу для користувачів  бібліотеки влаштовано викладку літератури "Шевченко - сяйво незалежної України" та проведено відеоподорож в історію життя великого Кобзаря , де присутні переглянули відеоролики та слайд-презентації   "Тарас Шевченко – поет, художник, патріот ".

   Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

 Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

  Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.

              

                         

  

Як тебе не любити, рідна мово моя.

 Під такою назвою до Міжнародного дня рідної мови було організовано викладку літератури у Березолуківській бібліотеці. ЇЇ назва – підтвердження того, що саме з мови починається кожен народ. Спільна мова об’єднує людей, вирізняє їх з-поміж мільярдів інших, є засобом фіксації усього культурного багатства. Кожна дитина, яка навчається української мови, поряд з нею вловлює і психологічний менталітет народу, і його світогляд, і численні традиції. Якщо ж людину відіврати від рідної мови, то вона втратить і вищеназваний багаж. А відірваний від рідної мови народ – взагалі приречений на знищення власної унікальності. Тому шанобливе ставлення до рідної мови це водночас і чинник самозбереження кожної нації та людини зокрема. 

 До дня рідної мови спільно з місцевою школою підготували інсценізації на поезії Лесі Українки, 144-у  річницю від дня народження якої незабаром відзначатимемо. Вона любила і шанувала рідну мову, рідне слово.

 

Небесна сотня! Ті, що залишилися в серцях кожного українця.

 Сьогодні, в річницю кривавих подій на Майдані у бібліотеці відбулась година-реквієм , що повертає нас знову і знову до тих страшних часів. 

  Пом'янули героїв, які віддали своє життя за незалежну європейську державу. Присутні слухали поезію про ті страші події від учнів школи та переглянули добірку відеофільмів про "Небесну сотню". 

  Імена героїв-патріотів назавжди закарбує історія, бо герої - не вмирають, вони житимуть в нашій пам'яті вічно.

 

 

День дарування книг

З 2012 року 14 лютого 

відзначається свято

Міжнародний день дарування книги

(International Book Giving Day).

Це одне з наймолодших свят в календарі, об'єднує всіх, хто дарує книги дітям і вчить їх любові до читання.

За три роки свого існування ініціатива отримала підтримку в усьому світі та продовжує знаходити нових ентузіастів і учасників.

Просуванню свята сприяла підтримка відомих авторів, блогерів та дитячих письменників.

З кожним роком все більше книжок, як уже читаних, так і зовсім нових, вирушає в дорогу в усі куточки світу.

Міжнародний день дарування книг - це добровільна ініціатива. Вона спрямована на підвищення інтересу і доступу дітей до книги. Основна мета Міжнародного дня дарування книг - надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу дитині.

Сьогодні відвідувачі нашої бібліотеки долучились  до акції "Подаруй книгу бібліотеці". Щиро дякуємо їх за подаровані книги  і надіємось, що вони стануть у пригоді нашим читачам !

Участь у конкурсі

 

  Ще у вересні минулого року юні читачі Березолуківської сільської бібліотеки взяли участь у фотоконкурсі "Читай усюди" від Фундації Дарини Жолдак.

  Вони самостійно надсилали на електронну адресу фундації свої фото, використовуючи комп'ютерну техніку, надану програмою "Бібліоміст".

  За результатами конкурсу наша бібліотека ввійшла в число  33-ох сільських бібліотек України, які виграли набір дитячої літератури. То ж тепер активісти із задоволенням переглядають нові надходження.
 Дякуємо Фундації Дарини Жолдак за книги !!!

Дозвілля у бібліотеці

З початком нового 2015 року бібліотеку активно   відвідують школярі, які з комп’ютером спілкуються на ”ти” – легко і впевнено. Хочуть відпочити граючись, хоча є й діти старшого віку. Але для того і є сучасна бібліотека, щоб не тільки взяти там книгу, а й якось розслабитися.

 Дехто переглядає фільми, слухає музику, цікавиться новинами – у кожного своє захоплення. Старшокласники тут готують свою креативну шкільну стінгазету. Молодші школярі захоплюються малюванням в програмі Paint .

 З’явилися вже й постійні користувачі, які не пропускають жодної  нагоди скористатися інтернетом. Частими відвідувачами бібліотеки є роми.

Отже, наша сучасна бібліотека

відкрита для всіх!!!

29 січня – День пам’яті героїв Крут.

.

Українська громадськість 29 січня відзначає День пам'яті героїв Крут. Молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху. Cаме в цей день1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним. Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано. Офіційно День пам'яті героїв Крут почали відзначати з 2007 року, згідно з указом Президента"Про вшанування пам'яті Героїв Крут". На місцях їх останнього бою та поховання встановлено пам'ятні знаки. Для більш детальної інформації пропонуємо такі джерела: - http://gazeta.ua/articles/life/_sogodni-vidznachayut-den-pam-yati-gerojiv-krut/479580 - http://uk.wikipedia.org/wiki/Бій_під_Крутами

Обереги для захисника

    Акцію "Обереги для захисників"

влаштували у бібліотеці.

Діти з задоволенням виготовили обереги у вигляді долоньок та жовто-блакитних сердечок, писали на них побажання для солдата.

 А ще -  власноруч виготовили декілька новорічних вітальних листівок. Вони щиро вірять, що ці невеличкі подарунки зігріють у холодну пору великі серця наших захисників.