#ДеньЄвропивУкраїні

Європа – це дім, де живемо я і ти. Століттями Європа була роз'єднана через постійні війни та суперечки. Але вже більше 50 років 28 країн Європи об'єдналися в Європейський Союз, допомагають одна одній, спільно вирішують багато питань.

Із 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента від 19 квітня 2003 року.

У 2021 році День Європи в Україні припадає на 15 травня.

Українські діти – діти сучасної Європи, мають бажання разом з європейськими країнами будувати своє майбутнє і майбутнє нашої рідної України!

Вони хочуть відкривати для себе Європу.

До бібліотеки завітали молодші школярі. Ознайомилися з матеріалами виставки-знайомства: "Відкрий Європу для себе". Отримали на згадку про зустріч виготовлені власноруч тематичні прапорці та, звичайно, зробили кілька спільних світлин.

 Зима… Дивовижна пора чудес і казкових перевтілень. І коли ж, як не в таку чарівну пору може настати гарна нагода релаксувати з цікавою книгою, провести «сеанс» казкотерапії разом з родиною.

Саме з такою метою у бібліотеці організували святкову виставку-панораму "Зима. Свята", де представлено книги новорічно - різдв'яної тематики.

   10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену Комісією ООН з прав людини Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як Міжнародний день захисту прав людини.

У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн.

Право, як загальносоціальне явище, охоплює права людини, права нації, права народу, права об'єднань, права інших груп, права людства.

Утвердження та забезпечення дотримання прав людини — важлива проблема сучасного світу. Людина, її життя і гідність, права та свободи — найвища цінність кожної держави.

Саме з цією метою у бібліотеці було організовано викладку матеріалів «Правові знання - кожному».

Головна мета заходу — торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.

 #Наші_свята

#Всесвітній_День_української_хустки

#Зроби_фото_з_хусткою

#Ukr_Hustka_Rekord

7 грудня - в Україні святкують Всеукраїнський День української хустки.

Ініціативна група з депутаток, громадських діячок, акторок театру та кіно, викладачок та інших жінок вирішили започаткувати це чудове всеукраїнське жіноче свято.

Ця подія покликана об’єднати жінок різних професій, віку та національності спільною метою зберігати та відновлювати українські традиції. Адже саме хустка з давніх-давен в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди,

жіночності, вірності й кохання.

Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки.

Також хустка була показником соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших.

Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція, до речі, збереглася в Україні й донині.

З нагоди свята у Березолуках долучились до Всеукраїнського фрешмобу "Зроби фото з хусткою".

Книга для зимового читання.

Джуді Муді - ця серія книг американської письменниці Меґан Макдональд популярна, мабудь, в усьому світі.

Ця дивовижна історія про рудоволосу дівчинку з багатою уявою і невичерпним оптимізмом, яка викрутиться з будь-якої халепи, та ще й з посмішкою.

Вражаючі пригоди, безмежний оптимізм й добро майже у кожному слові не залишить без симпатії жодного читача.

Ця книга – з тих, що дарують солодке відчуття повернення у дитинство. Кілька прочитаних сторінок, і ти вже ніби бігаєш за жабами з відром, продаєш метеоритний пил, купуєш жувальні кульки із сюрпризами, а пляма від соку на твоєму колажі – є найбільшою проблемою у житті.

Дуже легка і кумедна історія. Щиро радимо цю серію книг навіть дорослим - як чудову розрядку під час обідньої перерви, або для спільного читання з дітлахами для підняття настрою.

Приємного читання. 

 #Літературний_календар

Платон Воронько — видатний український дитячий поет. На його віршах виросло не одне покоління української малечі. Ці віршики настільки улюблені, що часом здається, ніби вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде...», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня...» та ще багато-багато інших.

Народився письменник 1 грудня 1913 р. в

с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському Літінституті.

Був часником Другої світової війни, командиром підрозділу підривників партизанського з’єднання Ковпака. А з 1945 року працював завідувачем відділу журналу «Дніпро».

Після війни Платон Воронько займався літературною творчістю. Він автор понад тридцяти збірок віршів і поем та великої кількості книжок для дітей. У 1969—1971 роках — заступник голови Київської організації Спілки письменників України.

Майже всі свої літературні премії отримав за «дорослі» вірші, але справжню славу здобули його неповторні поезії для дітей. Лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972), літературної премії ім. Лесі Українки (1976). Серед найвідоміших дитячих творів: збірки віршів «Всім по сім», «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», «Казка про Чугайстра» та багато багато інших.

Помер поет 10 серпня в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

До Вашої уваги добірка книжок Платона Воронька, які є у фонді нашої бібліотеки.

 #Літературний_календар

Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харко­ва у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім — Основ’яненко).

З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, расска­зываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1837 р. вийшла друга книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».

Григорій Квітка, який узяв собі псевдонім Грицько Основ’яненко, сучасник автора «Енеїди», створив нову українську прозу, розвинувши в ній тенденції сентименталізму, а також і гумору. Він успішно виступив і в жанрі комедії — відомі його п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко- денщик».

Прозову спадщину Квітки-Основ’яненка умовно можна поділити на дві групи. До сентимен­тально-психологічних повістей належать «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана», «Добре роби, добре й буде», «Перекотиполе», «Божі діти» та ін. У другу групу входять «Салдацький пат­рет», «Мертвецький Великдень», «Конотопська відьма», «Пархімове снідання», «На пушення — як зав’язано», «Підбрехач», «Купований розум», «От тобі й скарб».

Проза Квітки-Основ’яненка пройнята духом побожності, християнської покори перед Божою волею. Звідси її дидактизм, повчальний характер. Автор роздумує над людською долею і промислом Божим; розповідь розпочинається і переривається дидактичними й насамперед релігій­ними роздумами та зверненнями. Як фундатор української прози, Г. Квітка-Основ’яненко виявився письменником дуже широ­кого мистецького діапазону. В його спадщині й елементи сентименталізму, і те, що називають реа­лістичним способом зображення життя, і синтез мистецьких тенденцій минулого (бароко, бурлеск). Він творчо переробив і поставив на небувалу висоту традиції «химерного» мистецтва слова. Був поетом душі свого народу, глибинно увібравши у свою творчість його пісні, думи, звичаї.