За тиждень - Великдень!

28 квітня (2013) - Вербна неділя

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".

Також був колись в Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Це робилося не тільки в суботу, а і в неділю. Так, у Харкові у Вербну неділю учні разом з вихователями та вчителями урочисто несли свячену вербу від міської парафіяльної церкви Святого Дмитра до "колегіюму".

Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або - якщо було близько - то в полі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:

• Не я б'ю - верба б'є,
• За тиждень Великдень,
• Недалечке червоне яєчко!

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою - "щоб нечисть не чіплялася до тварин". Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду - "щоб град зупинився".
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим' варивом хвору людину чи тварину - у повній надії, що "поможе". Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворувань.

Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу - один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: "за це її черви точать". Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: "Закохався, як чорт у суху вербу!" Козяча верба часто зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі "базоки" або "котики".

                                                                                            

                                      Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу"

Про Чорнобиль мусимо пам'ятати завжди

Сьогодні День пам'яті жертв Чорнобильської трагедії

   26 квітня 1986 року о 01.23 сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.
Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

   Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

   Жахлива аварія призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води й навколишнього середовища. На території України утворилася так звана 30-кілометрова "зона відчуження", з якої терміново було переселено людей для врятування їхнього життя.

   В "зону відчуження" прибували фахівці, які направлялися для проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, а також військові частини. Пізніше цих людей стали називати "ліквідаторами". Вони працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші – їх було приблизно 240 тисяч чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки - приблизно 600 тисяч чоловік.
   Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня - є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам'яті українського народу.

   На території Березолуківської сільської ради проживає два ліквідатори Чорнобильського лиха. Це - Лосіч Анатолій Васильович, та Отрода Іван Григорович. Сьогодні, як і щороку  їх запросили в Рожищенську музичну школу, шоб подякувати за їхній подвиг.  

 

 

Майстер - клас з писанкарства

Українська писанка

 

 

Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

  У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку С. Килимника, писанки існували вже за часів антів — наших прародичів /ІІІ — VIII ст. н. е./ і були символом сонячного культу. Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження.

  Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями.

  Вчора в Рожищенському краєзнавчому музеї відбувся майстер-клас: " Ця дивовижна писанка" для працівників культури. Навчання проводив відомий волинський майстер писанкарства Андрій Володимирович Бондарук. Учасники цього чудового заходу мали можливість насолодитися мистецтвом писанкарства і, васноруч написати писанку.   З усіма охочими він ділився секретами народного мистецтва.

Писанкар Андрій Бондарук, захоплений вітчизняною історією, досліджує знакову систему древніх взірців, вивчає та пропагує національну автентику. Під час роботи дотримується традицій створення писанки, аби не викликати гніву вищих сил.

Окрім яйця, воску, писачка та фарб, обов’язковим атрибутом для такого заняття є хороший настрій. На перший погляд справа може здатися складною, під силу лише тому, хто гарно малює. Але варто спробувати і неодмінно вийде у кожного. Бо розписують не руки, а душа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зробим країну чистою

20 квітня в 2013 році відзначається Український день довкілля. Дата свята щороку призначається на третю суботу квітня. Святкування Дня навколишнього середовища, який з'явився завдяки підписанню спеціального президентського указу, проводиться з 1999 року.

   В принципі, поява цього свята пов'язана не з подіями в самій Україні, а з проведенням Стокгольмської конференції. Саме на річницю цієї події і була призначена дата свята. Конференція, що відбулася в Стокгольмі, зіграла вирішальну роль в глобальному екологічному русі.

    Український день довкілля організовується спеціальним комітетом, який займається підготовкою тематичних заходів, пов'язаних з висадкою рослин в лісах і парках, прибиранням паркових територій, плануванням скверів, газонів, клумб в населених пунктах, ліквідацією стихійних звалищ в громадських місцях, місцях відпочинку і дозвілля.

   Зазвичай всі ці заходи широко висвітлюються у пресі, оскільки головна мета свята — підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища.

  Жителі села дружно вийшли прибрати свою територію. Учні місцевої школи попрацювали на подвір'ї школи та біля Обеліску Слави. Працівники сільради та керівники установ  поприбирали  на прилеглих тариторіях. Потім  -  всі дружно пішли поприбирати сільське кладовище. Тож  давайте спільними зусиллями зробимо нашу країну чистою!

Публічні бібліотеки - мости до електронного урядування

 

У Волинському РТЦ розпочалися тренінги за проектом  в рамках програми ”Бібліоміст”. Проект впроваджується Волинською ДОУНБ ім. Олени Пчілки з Волинською обласною громадською організацією ”Фундація розвитку громад”.  З електронними послугами першими почали знайомство бібліотекарі. В ньому взяла участь сільський бібліотекар - Лілія Захарчук. Адже учасниками тренінгу були представники районних, сільських бібліотек, які володіють комп’ютерами і мають доступ до мережі Інтернет.

   Розпочала зустріч з бібліотекарями Ірина Б’яла, головний спеціаліст Головного управління юстиції у Волинській області, яка розповіла про діючий в Україні ”Закон про адміністративні послуги”. Саме цей Закон визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг. Також вона зупинилася на структурі сайту Адміністративні послуги органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Волинської області

   Потім після короткого знайомства з присутніми тренер Руслан Краплич з’ясував наскільки учасники тренінгу володіють поняттями ”електронне урядування”, ”електронна демократія”, ”електронні послуги”, ”адміністративні – не адміністративні послуги”, інше.

   Учасники  були задоволені майстеро проведеним тренінгом, і щиро дякували його організаторам, і бажали їм успішної реалізації проектів.

 

•  

Серце до серця

    «Серце до серця» — благодійна акція Всеукраїнського благодійного фонду "Серце до серця", що проходить кожного року, починаючи з 2006 р., навесні.

Метою акції є збір коштів для закупівлі обладнання для дитячих медичних закладів держави. Обладнання вже допомогло дітям, що мають вади з слухом та зором, недоношеним новонародженим дітям, а також дітям хворим на цукровий діабет.
     Благодійна акція відбулась  на території Березолуківської сільської ради.

Фахівець із соціальної роботи Лариса Тимощук та бібліотекар сільської бібліотеки Лілія Захарчук розповіли  учням  та вчителям місцевої школи про Всеукраїнський благодійний форнд, про те , що зібрані кошти будуть перераховані на лікування дітей з вадами слуху.

Акція: "Вирости квітку"

   Учні 1 - 9 класів прийняли активну участь у виховній акції "Вирости квітку ". Своїми руками вони висадили   квіти в горщечки. Ця акція дає можливість дітям повірити у свої сили та відчути задоволення від результату власної праці. Тепер вони, прийшовши до бібліотеки, зможуть спостерігати за тим, як висаджені ними рослини ростуть та розвиваються, зможуть піклуватися про них: підливати, підживляти. Про догляд за кімнатними рослинами діти дізналися з спеціальної літератури та, завдяки програмі "Бібліоміст", з інтернету.

Сім чудес Волині

 Краєзнавча година відбулася в бібліотеці з учнями 1 - 5 класів 

    Всеукраїнська акція "Сім чудес" була ініційована Миколою Томенком і стартувала у травні 2007 року. Згодом, регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання Семи чудес . З них був складений список 100 претендентів,серед  яких була  й Волинська область,яка представила свої «Сім чудес Волині».Ініціатором його створення є Волинський туристичний клуб «Ми».

Право називатися справжнім волинським чудом отримали: Володимир - Волинський  Свято-Успенський собор (XII ст.), Зимненський Свято-Успенський Святогірський жіночий монастир (XI ст. ), Загорівський Різдво-Богородичний монастир (XVI ст.), Луцький замок (XIV-XVст.),   Літературно - меморіальний музей-садиба Лесі Українки у селі Колодяжному Ковельського району, Олицький замок князів Радзивілів (XVI ст.) та Історико - архітектурні пам’ятки міста Берестечка.

Даний фільм  та буклет створювався  протягом трьох років з метою  визначити та популяризувати туристичні об'єкти, привернути увагу громадськості і державну владу до збереження нашої історичної  та культурної спадщини волинського краю.

Отож, ми маємо можливість представити Вашій увазі DVD диск, який можна переглянути на комп’ютері та буклет чотирма мовами  (українською, російською, польською, англійською), які нещодавно надійшли до нашої бібліотеки і неодмінно привернуть Вашу увагу. Матеріал викладено у цікавій та зрозумілій для всіх формі.

Діти з великим ззахопленням переглянули диск, а, також мали можливість ознайомитись з книжковою виставкою краєзнавчої літератури : "Волинь моя синьоока, омріяна казка віків". 

Запрошуємо усіх бажаючих переглянути та оцінити наші бібліотечні новинки!!!