#Літературний_календар

Платон Воронько — видатний український дитячий поет. На його віршах виросло не одне покоління української малечі. Ці віршики настільки улюблені, що часом здається, ніби вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде...», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня...» та ще багато-багато інших.

Народився письменник 1 грудня 1913 р. в

с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському Літінституті.

Був часником Другої світової війни, командиром підрозділу підривників партизанського з’єднання Ковпака. А з 1945 року працював завідувачем відділу журналу «Дніпро».

Після війни Платон Воронько займався літературною творчістю. Він автор понад тридцяти збірок віршів і поем та великої кількості книжок для дітей. У 1969—1971 роках — заступник голови Київської організації Спілки письменників України.

Майже всі свої літературні премії отримав за «дорослі» вірші, але справжню славу здобули його неповторні поезії для дітей. Лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972), літературної премії ім. Лесі Українки (1976). Серед найвідоміших дитячих творів: збірки віршів «Всім по сім», «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», «Казка про Чугайстра» та багато багато інших.

Помер поет 10 серпня в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

До Вашої уваги добірка книжок Платона Воронька, які є у фонді нашої бібліотеки.

 #Літературний_календар

Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харко­ва у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім — Основ’яненко).

З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, расска­зываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1837 р. вийшла друга книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».

Григорій Квітка, який узяв собі псевдонім Грицько Основ’яненко, сучасник автора «Енеїди», створив нову українську прозу, розвинувши в ній тенденції сентименталізму, а також і гумору. Він успішно виступив і в жанрі комедії — відомі його п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко- денщик».

Прозову спадщину Квітки-Основ’яненка умовно можна поділити на дві групи. До сентимен­тально-психологічних повістей належать «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана», «Добре роби, добре й буде», «Перекотиполе», «Божі діти» та ін. У другу групу входять «Салдацький пат­рет», «Мертвецький Великдень», «Конотопська відьма», «Пархімове снідання», «На пушення — як зав’язано», «Підбрехач», «Купований розум», «От тобі й скарб».

Проза Квітки-Основ’яненка пройнята духом побожності, християнської покори перед Божою волею. Звідси її дидактизм, повчальний характер. Автор роздумує над людською долею і промислом Божим; розповідь розпочинається і переривається дидактичними й насамперед релігій­ними роздумами та зверненнями. Як фундатор української прози, Г. Квітка-Основ’яненко виявився письменником дуже широ­кого мистецького діапазону. В його спадщині й елементи сентименталізму, і те, що називають реа­лістичним способом зображення життя, і синтез мистецьких тенденцій минулого (бароко, бурлеск). Він творчо переробив і поставив на небувалу висоту традиції «химерного» мистецтва слова. Був поетом душі свого народу, глибинно увібравши у свою творчість його пісні, думи, звичаї.

 #Збережи_память_Збережи_правду

Ставлячи свічку на підвіконня, ми засвідчуємо, що не забули про мільйони душ, які в страшних муках відійшли з життя через режим, що нищив церкви, грабував селянські родини, силоміць заганяв людей у колгоспи.

Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна -

Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...

Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,

І розгублене небо ковтало задушений плач.

Шаленів людомор – лютували нові яничари,

І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп...

Над Полями Святими замучені душі ячали,

І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.

Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви

І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід...

Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,

Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.

У пам'ять про безневинно убієнних жертв часів Голодомору та політичних репресій у Березолуках організували виставку-спомин "Поділись хлібом заради майбутнього" та долучились до акції "Запали свічку пам' яті".

#Збережи_память_Збережи_правду

УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ. СВІТ ВИЗНАЄ.

Схиліться! Свічку запаліть,

Хто у молитві, хто у серці.

Чуєте, як кам'яніє біль століть.

Навіки до тридцятих ми прикуті.

ГОЛОДОМОР - це одна з найтрагічніших сторінок історії. Штучний голод 1932-1933 років знищив мільйони українців. Пам'ять про ті трагічні події живе у душах очевидців і жагучим болем відгукується у наших серцях.

Щоб сприяти поверненню історичної пам'яті про голодомор і вшанувати пам'ять загиблих від голодної смерті, для молодших школярів у бібліотеці організували майстер - клас з виготовлення квітки незабудьки - символу Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій.

 #Наші_свята

27 листопада - Всесвітній День інформації.

Це свято проводиться щорічно з 1994 року за ініціативою Міжнародної академії інформатизації. Ця організація має статус консультанта в двох радах ООН: Економічній та Соціальній.

Інформація завжди відігравала в житті людства надзвичайно важливу роль.

Сьогодні світом рухає інформація. Це можуть бути будь-які відомості, які передаються між людьми усілякими способами: усним, письмовим, візуальним та іншими.

У цей день обов’язково згадують про інформаційний вибух – так прийнято називати постійне та стрімке накопичення інформації у світі.

Немалу роль в інформування населення, особливо у сільській місцевості, відіграють бібліотеки. Саме у бібліотеках, де є Інтернет, жителі мають можливість отримати відповіді на їх різноманітні інформаційні запити.

Потреба у достовірній, оперативній інформації для переважної більшості населення може бути задоволена лише

через загальнодоступні бібліотеки – установи, що безкоштовно надають доступ до інформації та знань.

Сучасна бібліотека сьогодні – це комфортний, привітний й технічно обладнаний інформаційний осередок, що має безліч ресурсів для робочих повсякденних справ і дозвілля громади. Такий інформаційний осередок багато років поспіль як створений у Березолуківській сільській бібліотеці, де є два комп'ютери та вільний доступ до мережі Інтернет. Тут жителі можуть прийти та отримати будь-які відомості з мережі, попрацювати в різних он-лайн програмах, діти - підготуватися до навчання та просто погратися і відпочити.

А ще, тут діє освітній хаб "Дія. Цифрова освіта". Тому громадяни можуть щей навчатись цифрової грамотності.

Отже, ми з впевненістю можемо сказати, що бібліотека є інформаційним центром громади.

 Canva – це безкоштовний графічний редактор, за допомогою якого можна легко та швидко створювати буклети та відеопрезентації.

Ось такий тематичний буклет створений в Canva вийшов у нас без проблем.

 #ДеньГідностітаСвободи

Україна – територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини.

Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну - власне життя.

Цим подіям і приурочена тематична виставка: «Події, що змінили долю України».

Запрошуємо до читання.